Матч за звання чемпіонки світу з шахів, що розпочинається 1 березня у Львові, повинен назвати ім’я наступної чемпіонки: або свій титул захистить Марія Музичук, або Хоу Іфань поверне його собі учетверте, який здобувала у 2010, 2011, 2013 роках. Подивимося, як це виглядало до львівського матчу.

Жіноча корона існує з 1927 року, коли під час Всесвітньої шахової Олімпіади відбувся жіночий турнір претенденток. Це змагання впевнено виграла чешка Вера Менчик (1906-1944) – 10,5 очок з 11 партій, яка і у наступні роки продовжувала утримувати титул найсильнішої шахістки світу аж до 1939, поки не почалася Друга Світова війна. Чемпіонка загинула 1944 року під час бомбардування Лондона німецькою авіацією. До 1950 року тривало очікування, поки ФІДЕ відновить змагання за чемпіонське звання. Тоді у турнірі претенденток й перемогла Людмила Руденко (1904-1986), шахістка українського походження, народжена в Лубнах, яка на той час працювала у Ленінграді. Майже сорок років корона перебувала в Радянському Союзі, тільки змінюючи ім’я чемпіонки. Через три роки нею заволоділа Єлизавета Бикова (1913-1989) і утримувала її ще три роки, поки не поступилася Ользі Рубцовій (1909-1994). Але 1958 року Бикова повернула собі звання, поки не програла 1962 року матч молодій грузинській шахістці Ноні Гапріндашвілі ( 1941). Легендарна Нона п’ять разів захищала своє звання, мабуть, очікуючи поки підросте її наступниця Майя Чибурданідзе (1961), якій вона програла матч 1978 року. Ера грузинських жіночих шахів тривала до 1991 року, коли не зійшла на трон перша представниця Китаю Се Цзюнь (1970). Так тривало п’ять років до 1996 року, поки найстарша із сестер Полгар – Жужа (1969) не втрутилася у розподіл титулів і не відібрала його у китаянки. Панування угорки тривало три роки, але через народження дитини вона не змогла вчасно захистити титул і тоді його розіграли Се Цзюнь і відома нам Аліса Галлямова. 2001 року надійшла черга ще однієї китаянки Чжу Чен (1976), яка перемогла в турнірі за олімпійською системою. Але Чжу Чен не змогла взяти участь у наступному турнірі через вагітність і 2004 року чемпіонкою стала болгарка Антоанета Стефанова (1979). Через два роки у 2006 зійшла зірка китаянки Сюй Юйхуа (1976), яка втратила звання через два роки, бо через вагітність теж не змогла взяти участь у розіграші чемпіонського звання. І 2008 року на сцену вийшла добре знана тепер Хоу Іфань, яка пробилася до фіналу розіграшу Кубка світу, але поступилася там більш досвідченій росіянці Олександрі Костенюк (1984). Та стало зрозумілим, що настирлива талановита Хоу Іфань (1994) свого досягне. І 2010 року вона вперше стала чемпіонкою світу а наступного року захистила своє звання у матчі з Хампі Конеру. Та на Кубку світу 2012 року вже у другому колі несподівано програла польці Моніці Соцько і з того часу в таких турнірах участі не бере, повертаючи собі звання через успіх у матчах. А тоді 2012 року чемпіонкою стала українка Анна Ушеніна (1985), але через рік у матчі віддала корону Хоу. І прийшов 2015 рік, коли на Кубку світу в Сочі перемогу здобула українка зі Львова Марія Музичук (1992), яка виграла фінальний поєдинок у росіянки Наталії Погоніної – 2,5: 1,5.

Так ми дійшли до матчу, що пройде у нашому місті.

За майже 90 років розіграшу звання чемпіонки світу з шахів серед жінок короною володіли тільки 15 шахісток, які представляли сім національностей: Китай – 4, Україна – 3, Росія – 3, Грузія – 2, Чехословаччина, Угорщина, Болгарія – по 1. Найстаршою чемпіонкою була Ольга Рубцова – 47 років, наймолодшою – Хоу Іфань – 16. Хто б не став переможцем матчу у Львові нової чемпіонки жіночі шахи не отримають…

Автор Іван Яремко